Зало́млення сві́тла — зміна напряму поширення світлової хвилі під час переходу світлового променя в інше середовище.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
заломлення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
імерсійний метод — иммерсионный метод immersion method *Immersionsmethode визначення показників заломлення (n) найдрібніших (до 0,001 0,002 мм) прозорих зерен твердих тіл під поляризаційним мікроскопом. При таких розмірах зерен прозорими виявляються більшість… … Гірничий енциклопедичний словник
рефракція — ї, ж. 1) фіз. Заломлення променів світла, що проявляється в уявному зміщенні віддалених предметів, а іноді в уявному зміненні їх форми. 2) астр. Уявне зміщення небесного світила, що відбувається внаслідок заломлення променів, світла в земній… … Український тлумачний словник
дисперсія — дисперсия dispersion *Dispersion; Feinstverteilung – 1) матем. Міра розсіювання випадкової величини навколо її середнього значення; визначається як середній квадрат відхилення всіх значень (x) ознаки ряду розподілу від середньої арифметичної ( )… … Гірничий енциклопедичний словник
атмосферний — а, е. Прикм. до атмосфера (у 1 знач.). Атмосферний азот. || Який виникає, відбувається в атмосфері. Атмосферні опади. •• Атмосфе/рна еле/ктрика а) сукупність електричних явищ і процесів в атмосфері; б) розділ геофізики, який вивчає електричні… … Український тлумачний словник
богемський — а, е: •• Боге/мське скло силікатне скло, що містить плюмбумоксид і має великий показник оптичного заломлення … Український тлумачний словник
веселка — и, ж. Дугоподібна різнобарвна смуга, яка з являється в атмосфері внаслідок заломлення сонячних променів у краплинах дощу, сніжинках; райдуга … Український тлумачний словник
гало — невідм., с. Група оптичних явищ в атмосфері, що виникають внаслідок заломлення світла у кристаликах льоду, з яких складаються перисті хмари, тумани … Український тлумачний словник
градан — а, ч., фіз. Оптичний елемент з прозорого матеріалу з певним законом розподілу коефіцієнта заломлення … Український тлумачний словник
граничний — а, е. Який є найвищим ступенем чого небудь; крайній. Гранична функція. •• Грани/чна ста/вка пода/тку частина додаткового, доходу, що її доводиться виплачувати у вигляді податку. Грани/чний дохі/д ек. приріст доходу в результаті збільшення продажу … Український тлумачний словник
